с. Іскрівка. Іскрівський дошкільний навчальний заклад

 





Доктор радить, консультує, інформує

 

 

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/293589472.gif

 

 

 

 

/Files/images/7255%20(1).gif

Режим харчування дитини вдома/Files/images/anmats-kartinki/443в.gif

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму. 
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

 

/Files/images/_.gif/Files/images/anmats-kartinki/0_661bc_ac33b9f_xs.gif

Привчайте дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; 
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; 
не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

/Files/images/papka4/23-17-1000x1000.png

/Files/images/papka4/70.gif

/Files/images/papka4/23-19-1000x1000.png

 

/Files/images/kadri/8bb1f3e4ba1651d4c0832a946b2950b1.gif

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло. 
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим. 
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Як не хворіти у дитячому садку./Files/images/Boy_plays_doctor_2.gif

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.

Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні. 
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.

 

 

Як уберегти дитину від застуди

/Files/images/97c06787abd731983097814755f992c6.gif

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди: 
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка. 
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі. 
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб. 
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання. 
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги. 
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками. 
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус. 
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

Профілактика респіраторних захворювань

/Files/mult_0507.jpg

Відразу ж по приїзду з моря необхідно зайнятися профілактикою найпопулярніших в дитячому саду респіраторних захворювань. Ніхто, не при винайшов кращого способу прфілактики респіраторних хвороб ніж загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибираєте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитини не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку ходити голяком, взимку одягнена так, щоб не перегрівалася . І ще, якщо можна віднести до гартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли найкраще ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів можна робити фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра). 
Ось, в принципі, і всі кроки по зміцненню імунітету до дитячого саду. Ще одна рада – коли приводите вранці дитину в садок, притисніть його (сердечко до сердечка) і постарайтеся передати йому своє тепло. Материнська любов – кращий захист від всіх хвороб! 
Вітаміни і здоров’я вашої дитини

/Files/images/kadri/128.gif

Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР). Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з’являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється. Джерелом вітаміну D служить риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях, молоці, яєчному жовтку. Вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до захворювань. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо) Багатими на цей вітамін є : шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше. Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи , надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі. Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору. Джерелом вітаміну А служить печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп. Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні організму. В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.

Грип

/Files/84.png/Files/images/anmats-kartinki/20294524_1.gifГрип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Обережно , грип !

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

/Files/13315758082116537116_2.png

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів ./Files/images/papka4/119300970.gif

Будьте здорові!


/Files/images/7255%20(1).gif

 

Щеплення дошкільників

/Files/images/64178045_1284823621_11.png

/Files/images/kadri/5012.gif

Міносвіти надало роз’яснення щодо обов’язковості прийому дітей до дошкільних навчальних закладів


Міністерство освіти і науки звернуло увагу регіональних управлінь освіти на дотримання порядку прийому дітей до дитячих садків


Про це йдеться у листі профільного міністерства направленому на адреси регіональних управлінь освіти і науки, в якому акцентовано увагу керівників освіти на дотримані державних гарантій щодо прав громадян на освіту та незаконності вимог щодо обов’язкового профілактичного щеплення дітей.

В міністерстві зокрема підкреслюють, що у відповідності з Конституцією кожен має право на освіту, а обов’язком держави є забезпечення доступності дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах.

У профільному міністерстві зазначають, що конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Відповідно до освітнього законодавства, прийом дітей до дошкільних навчальних закладів проводиться за бажанням батьків, які мають право обирати дошкільний навчальний заклад.

У відповідності до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду №305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та свідоцтва про народження.


Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

Міністерство також надало роз’яснення щодо питань необхідності профілактичних щеплень дітей.

За повідомленням відомства, особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки.

У міністерстві підкреслили, що право на відмову від щеплень закріплене і в Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006 р. №48.

У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №434 від 29.11.2002 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".

В Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту зазначили, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечать діючому законодавству України.

За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу.

За дорученням заступника міністра освіти Б Жебровського, зміст відповідного листа має бути доведений до відома місцевих органів управління освітою та керівників дошкільних навчальних закладів.

Нагадаємо, у липні минулого року, Верховною Радою були внесені зміни до Закону України "Про дошкільну освіту", якими зокрема передбачена обов’язковість дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку, доступність і безоплатність якої має забезпечувати держава.

/Files/images/7255%20(1).gif

 

/Files/images/9aac27d134d4.gif

 

ГРВІ

Поради педіатра
У холодну пору року збільшується ризик сезонної захворюваності дітей респіраторними гострими вірусними інфекціями. У цей час необхідно уникнути контактів з хворими, виконувати правила особистої гігієни. Дітям не слід відвідувати місця великого скупчення людей.
У дієті потрібно збільшити кількість страв зі свіжих сирих овочів і фруктів, тому що в них містяться вітаміни, що зміцнює захисні сили організму. Можна додатково вітамінізувати організм, приймаючи 1-3 драже полівітамінів, з яких особливо важливий для профілактики ГРВІ вітамін С (аскорбінова кислота).
У період масової захворюваності на грип необхідний гігієнічний туалет носоглотки. Найкраще промивати два рази на день передні відділи носу з милом, при цьому механічно видаляються чужорідні структури, що потрапили в порожнину носу з повітрям. Слід полоскати горло розчином калію перманганату 1:5000 (слабо-рожевого кольору) або складним розчином, що складається з 1 столової ложки соди, 1 столової ложки солі та 60 крапель 05% йоду на 1 літр води.
Для полоскання можна застосовувати настій ромашки (1 столова ложка на 1 склянку води) шавлії, звіробою, евкаліпту.
Порожнину носу добре змастити масляним розчином часнику та цибулі. Рецепт приготування суміші: рослинне масло в скляному посуді стерілізіруют 30-40 хвилин у киплячій воді, охолоджують, потім 3-4 зубчики часнику і ¼ головки цибулі нарізають і заливають приготованим маслом, суміш настоюють 2 години і проціджують.
Добре, змастити ніс або закапати з піпетки настоєм цибулі з медом (цукром).
Рецепт приготування настою: 3 столові ложки дрібно нарізаної цибулі заливають 50 мл. теплої води додають ½ ложки меду (цукру) і настоюють 30 хвилин. Застосовувати мед потрібно обережно, так як у дітей з харчовою алергією не рідко буває реакція на мед.
Дуже ефективний масаж стоп. Стопи нервово-рецепторними зв'язками з'єднані з усіма внутрішніми органами, тому їх масаж або гарячі ніжні ванни сприятливо позначаються на стані здоров'я. Ванни для ніг дітям краще робити в теплій воді (41-42 С). Після ванни для ніг стопи розтирають і надягають на ноги вовняні шкарпетки. Хороший ефект дають перераховані вище процедури в поєднанні з масажем крил носу та шкіри обличчя.
У дитячому віці зуби, носоглотка, органи травлення не рідко є вогнищем хронічної інфекції. Батьки, як правило, відносяться не уважно до профілактики саме карієсу зубів, та інших стоматологічних захворювань у ранньому віці. Між тим, до трьох років приблизно третина дітей потребує послугів стоматолога. Необхідно навчити дитину правильному догляду за зубами.
Велику увагу потрібно приділяти стану носоглотки. У дітей часто виявляється подразнення аденоїдної тканини, хронічний тонзиліт, запальний процес у придаткових пазухах носу. Тут існує тісний взаємозв'язок, так як нормально функціонуюче лімфоїдне кільце відіграє важливу роль у захисті дихальних шляхів від попадання інфекцій. Необхідне ретельне лікування хронічних тонзилітів, головним чином консервативне. Тільки в крайніх випадках, коли комплексне лікування не дає позитивного ефекту, вдаються до операції. Поспішати з видаленням аденоїдів, особливо в дошкільному віці, не варто, тому що з віком відбувається перебудова імунної системи, у якій певне місце відведене і лімфоїдній тканині носоглоточного кільця. Аденоїдні вегетації мають тенденцію до зворотного розвитку в 7-8 річному віці, але якщо вони дуже великі, дитина часто хворіє, погано дихає носом, під час сну не закриває рот, у неї формується «аденоїдний» тип обличчя, можуть бути нічні нетримання сечі та інші симптоми хвороби, роблять оперативне втручання. Лікар, що спостерігав дитину, порадить і час і період захворювання, у якому операція буде найменш травматичною.
Використання природних факторів (води, повітря і сонця) для зміцнення сил організму підвищення опору до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища. Методика загартовування заснована на систематичному повторенні впливу гартують чинників, починаючи з короткочасних і слабких, з поступовим наростанням їх сили і тривалості. Процедури повинні доставляти дитині радість.
Процедури, що загартовують водою починають з слабких впливів на обмежені ділянки шкіри (наприклад, під час ранкового вмивання обмивають дитину до пояса, обтирають, обливають). Потім переходять до загального обтирання та обливання. Температуру води при цьому постійно знижують. Температура води для місцевих процедур повинна бути з початку + 30 С, кожні 1-2 дні її знижують на 2 С, доводячи до 20-14 С, для загальних обтирання та обливань спочатку не нижче 35-34 С, кожні 3-4 дні її знижують на 2 С, доводячи до 20-18 С.
Загальні водні процедури (обливання обтирання, душ, купання) проводять 30-40 хвилин після їжі.
Загартовування повітрям. У першу чергу пропонуємо повітряні ванни при переодяганні, проведення гімнастичних вправ, сну, гри, а також прогулянки на повітрі. Дитину в ранньому віці можна піддавати сонячному опроміненню, тільки розсіяним променями в мереживній тіні дерев. У дошкільному віці діти можуть знаходитися під прямими променями сонця спочатку 5-6 хвилин, потім їх відводять в тінь. Згодом у міру появи засмаги сонячні ванни подовжують до 10 хвилин одночасно, але не більше 50-60 хвилин на день. Влітку дитина повинна перебувати на свіжому повітрі більшу частину дня. При цьому широко використовують рухливі ігри, біг, спорт. Дуже добре привчити дитину до щоденного сну на відкритому повітрі цілий рік. У зимовий час температура повітря не повинна бути нижче - 15 С. Гуляти з дітьми раннього та дошкільного віку потрібно в будь-яку погоду, взимку в безвітряну погоду до -20 -22 С.
Виконання медичних порад з профілактики, загартовування підвищення захисних сил організму дитини є гарантією її здоров'я.

/Files/images/7255%20(1).gif

         

 

 

 

МЕДИЧНА СЕСТРА КОНСУЛЬТУЄ :

Значення вітамінів для розвитку дітей/Files/images/vitamin_.gif

Однією з причин погіршення стану здоров'я дитини є дефіцит вітамінів.

Повноцінне харчування має неабияке значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини. Організм, що росте, потребує велику кількість поживних вітамінів (білків, жирів, вуглеводів), які надходять переважно з продуктів харчування. Поряд з цим, процеси обміну речовин в організмі дитини відбувається за участі біологічно активних сполук - вітамінів та мікроелементів. В організмі людини вітаміни беруть участь у процесах обміну речовин. Мікроелементи покращують засвоєння вітамінів та регулюють обмін речовин. Для дитячого організму в період інтенсивного росту абсолютно необхідними є кальцій, фосфор та магній.

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров'я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

  • погіршення самопочуття;
  • зниження розумової і фізичної працездатності;
  • порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);
  • уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;
  • схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов'язково повинен містити молочні продукти джерело вітамінів та кальцію), м'ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов'язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності - гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам'яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга - авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років - таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом - без цукру.

Приймати вітаміни краще під час або одразу після їжі, переважно вранці.

Необхідно обов'язково проконсультуватися з педіатром стосовно вибору вітамінного препарату та тривалості курсу вітамінопрофілактики.

Призначати препарати повинен лише кваліфікований лікар.

Сумлінно виконуйте всі призначення педіатра, пам'ятайте, що самолікування може зашкодити дитині

/Files/images/tiger-1352059124.gif

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/yaskravi_frukti_spasut_ot_gripa_kopiya_thumb.jpg

/Files/images/papka4/70.gif

 

 

/Files/images/papka4/2т.gif


Особиста гігієна дітей дошкільного віку

/Files/images/zubchik_skache.gif

 

 

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це обов'язок батьків.

Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом і підтримка його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкіряного жиру. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.

Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно це робити після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь підготувати рушник та мило, за відсутності крана з водопровідною водою — кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок чи цвях, а не накидати собі на шию або плечі, бо на нього під час умивання попадатимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках і майці.

Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємкості. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім - добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, шию та вуха.

Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який у кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5 - 7-річного віку — обтиратися до пояса. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов'язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей і натирань, а також може привести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ніг необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.

Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.

Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкіряного жиру, бруду і пилу.

Обов'язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень їх необхідно обережно підрізати. Але в жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин (кішок, собак); торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків і тому подібне) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.

Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно почати догляд за порожниною рота і зубами дитини . Дитина має чистити зуби вранці й обов'язково увечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися хустинкою, то разом із бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа й окрему для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа на очі чи навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть, якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя або перев'язувати подряпину треба лише чистою хустинкою.

Дитина дошкільного віку легко піддається вихованню завдяки розвиненому відчуттю наслідування, спостережливості, допитливості та потреби в самостійних діях. І тому необхідно використовувати ці властивості дитини при прививанні їй гігієнічних навичків (своєчасне миття рук, чищення зубів, дбайливе зберігання одягу і т. ін.).

/Files/images/papka4/1т.gif

 

 

 


Профілактика гострих распіраторних захворювань
у дітей, які часто хворіють

/Files/images/1588206_thumb.gif

Багатьом батькам відома ситуація, коли майже півроку вони не бачать своєї дитини здоровою, оскільки одна простуда наздоганяє іншу. Коли лікар запитує : «На що скарги?», вони відповідають: «Дитина часто хворіє».

У сучасній медицині тими, хто часто хворіють вважаються діти:

  • до 1 року , якщо випадки гострих респіраторних захворювань - 4 і більше разів на рік;
  • від 1 до 3 років - 6 і більше разів;
  • від 3 до 5 років - 5 і більше разів;
  • старші 5 років - 4 і більше разів на рік.

Вчені визначили близько 300 різновидів вірусів , що викликають ГРЗ і грип щороку. Побудувати специфічний імунітет проти кожного виду вірусу неможливо в принципі. Тільки розвиваючи неспецефічний імунітет , можна досягти підвищення опору до будь-якого вірусу.

Словосполучення «неспецефічний імунітет» пояснити дуже легко - це система, що складається з інтерферонів та імунних клітин, яким все одно, з чим боротися: віруси, бактерії, глисти і т.д.

Зовні ГРВІ можуть проявляти себе нежиттю , кашлем , почервонінням горла, загальною слабкістю , підвищення температури , відмовою від їжі.

У дітей , які часто хворіють може бути одним симптомом , наприклад , постійний кашель або покашлювання , виділення з носа , при цьому температура може бути цілком нормальною.

Нормальна робота імунної системи залежить від злагодженої взаємодії всіх її складових . Цьому можуть заважати певні фактори: спадковість , екологія, стреси, невірне харчування, умови життя і багато іншого. Є діти, які майже не хворіють, а якщо захворіли, то швидко видужують.

Це свідчить про те, що їх імунна система здатна ефективно видаляти вірус з організму.

Імунітет дітей, що часто хворіють, не просто ослаблений, а істотно змінений - імунна система більше продукує алергічні реакції; погано розпізнає збудників хвороб; імунна відповідь на появу вірусу недостатньої сили або відсутня.

Батькам дітей, які часто хворіють, необхідно звернутися до лікаря - педіатра, а також продовжити або розпочати профілактичні заходи, до яких можна віднести: розпорядок дня, раціональне харчування, загартування.

Розпорядок дня має відповідати вікові дитини. Оскільки діти швидко втомлюються, для них необхідним є повноцінний відпочинок, який забезпечить денний сон.

Одна з обов'язкових умов збереження і підтримки здоров'я дітей - раціональне харчування . У щоденний раціон мають входити свіжі овочі, фрукти, ягоди.

Найбільш результативний шлях профілактики простудних захворювань - загартування холодом. Починати його краще в літній період і продовжувати весь наступний час.

Основні принципи при проведенні процедур загартування - поступовість та регулярність.

Не варто допускати хвору дитину до дитячого колективу, навіть якщо захворювання проходить в легкій формі. Хвора дитина - потенційне джерело хвороб для інших дітей, у яких воно може проходити набагато складніше .

Але що робити в ситуації, коли ось-ось дитина захворіє або підхопила якийсь вірус?

У більшості випадків висока захворюваність грипом і ГРВІ (як і будь-якими іншими вірусними та бактеріальними інфекціями ) супроводжується послабленим імунітетом. З іншого боку будь-яка хвороба наносить удар по імунній системі та послаблює її. Недостатність імунітету істотно полегшує розвиток будь-якої інфекції, а вона у свою чергу з часом послаблює імунітет . Вираз «недостатність імунітету» варто розуміти у широкому значенні, а саме як «невірну роботу імунної системи» варто розуміти у широкому значенні, а саме як «невірну роботу імунної системи».

Так формується висновок:

1. сучасні способи профілактики і лікування грипу і ГРВІ обов'язково мають містити препарати для корекції імунітету , імунномодулятори;

2. для реабілітації імунної системи після затяжної вірусної інфекції необхідно застосовувати засоби для відновлення імунітету.

Перспективними для широкого профілактичного використання вважаються індуктори інтерферонів - засоби, що викликають вироблення в організмі відповідних інтерферонів. Тому препарат, що поєднує властивості індуктора інтерферону та імнномодулятора. буде найоптимальнішим для профілактики вірусних інфекцій, особливо в умовах імунодефіциту.

Слід розуміти, що імунітет потрібно не стимулювати, а укріплювати, тому будь-яке втручання в цю систему, тим більше під час її розвитку та становлення, може неправильно зашкодити організму дитини.

Отже, призначити препарати, які впливають на імунну систему повинен лише лікар !!!

 

/Files/images/kadri/128.gif


Вакцинація дитини

/Files/images/64178045_1284823621_11.png

Вакцинація - єдиний спосіб захисту від ряду захворювань, які неможливо вилікувати іншими засобами або саме лікування може викликати ускладнення (наприклад, кір, дифтерія тощо). Вродженої несприйнятливості до інфекційних захворювань, від яких існують щеплення - немає. Якщо мама дитини колись хворіла ними, то перші 3 - 6 місяців життя доношена дитина може бути захищена материнськими антитілами, які потрапили до неї через плаценту під час вагітності і через грудне молоко. У недоношених дітей і дітей на штучному вигодовуванні такого захисту немає. Оскільки можливість захворіти через контактів з іншими людьми велика, дуже важливо прищеплювати малюків з самого раннього віку.

Як же підготувати малюка до щеплення і спробувати звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?

Відразу відзначимо, що здорових дітей не потрібно спеціально готувати до щеплення, потрібно лише попередньо виміряти температуру тіла (вона повинна бути нормальною, частіше 36,6 градусів С; у дітей до 1 року нормальною температурою може бути 37,1 - 37, 2 градусів за рахунок особливостей теплообміну, він підвищений, не дарма дітей, які вже ходять, бігають, рекомендується одягати трохи холодніше, ніж дорослих), привести дитину до фахівця і відповісти на його питання.Деякі лікарі вдаються до практики призначення всім дітям перед щепленням, так би мовити профілактично, прийому протиалергічних препаратів, наприклад тавегіл, кларітін, зіртек. Насправді такий "поголовної" необхідності немає. Не всі діти схильні до алергії і відповідно не всі потребують таких ліках. Скоріше це відбувається через бажання лікаря зайвий раз підстрахуватися або через те, що виявлення дітей групи ризику з алергії це більш трудомісткий процес. Але якщо дитина схильна до алергічних реакцій, то профілактичне застосування протиалергічних препаратів виправдано. Наприклад, така ситуація, дитина першого року життя, раніше алергія не виявлялася, прищеплюється проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Перше щеплення (на першому році АКДС робиться тричі) пройшла без особливостей, але після другого щеплення дитині почали вводити нове харчування, і у малюка з'явилася вперше алергічний висип, значить, перед третьою щепленням слід профілактично дати дитині протиалергічний препарат, щоб висипання не повторилися. Для профілактики поствакцинальних ускладнень лікар повинен, в першу чергу, оцінити стан здоров'я дитини перед щепленням. Виявити протипоказання до неї - тимчасові і постійні (наприклад, виражена алергічна реакція на попереднє введення подібної вакцини), і вирішити питання про необхідність призначення будь-яких попередніх додаткових обстежень і лікарських препаратів. Перед щепленням лікар (фельдшер) оглядає дитину, вимірює температуру ( вона повинна бути нормальною - 36,6 градусів С), докладно розпитує батьків про життя дитини, перенесені ним захворювання та інше. Батьки, у свою чергу, повинні поінформувати лікаря про всі особливості та проблеми здоров'я свого малюка.

Про що необхідно сказати лікареві:

1. Не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?

2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує вона у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?

3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?

4. Необхідно розповісти, як дитина переносила попередні щеплення, підвищувалася у неї температура, чи погіршувалося самопочуття та ін.

5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.

6. Необхідно сказати, чи отримувала дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самій.

Якщо при огляді перед щепленням лікар робить висновок, що дитина практично здорова, проводиться щеплення.

Коли і як прищеплюють хворих дітей?

Якщо у дитини є захворювання, що знаходяться в даний час поза загостренням і йому потрібно зробити щеплення, то до заходів профілактики, що проводяться у здорових дітей, додаються попередні обстеження. Вирішується питання про необхідність призначення різних препаратів за 3 - 4 дні до проведення щеплення і на весь період після процесу: 3 - 5 днів після введення неживих, хімічних вакцин і т.д., і 14 днів при використанні живих вакцин. У своїх минулих публікаціях ми вказували на можливість розвитку ускладнень після щеплень. Їх профілактика включає ще цілий комплекс заходів, до яких відноситься дотримання техніки вакцинації, призначення в ряді випадків до щеплення і після лікарських засобів, які допомагають уникнути ускладнень, певний режим і харчування дитини, патронаж (спеціальне спостереження) після вакцинації. Медичні працівники відвідують прищеплену дитину вдома або дізнаються про стан її здоров'я по телефону, щоб не пропустити ситуації ускладнення, що розвинулися після щеплення.

Які ознаки можуть вказати на неврологічні проблеми дитини при огляді перед щепленням?

У маленьких дітей - напруга, вибухання великого тім'ячка у вертикальному положенні, розширення підшкірних вен голови, часті зригування, зайві рухи язика, підвищення м'язового тонусу рук і ніг, тремор (дрібне тремтіння) підборіддя і рук у спокійному стані, порушення сну тощо Перераховані ознаки можуть свідчити про підвищений внутрішньочерепному тиску. Надмірно швидке зростання голови, збільшення розмірів великого тім'ячка, замість його скорочення та інші ознаки можуть свідчити про гідроцефальним синдромі - надмірному накопиченні мозкової рідини в шлуночках мозку і інших внутрішньочерепних просторах.Ці та інші захворювання нервової системи виявляє і описує при плановому огляді дітей до 3-х місяців невролог. Для підтвердження або виключення патології проводять додаткові дослідження, наприклад, ультразвукове дослідження головного мозку - нейросонографію, коли датчик апарату встановлюється на великому джерельця і на екрані відображається картина будови мозку. Багато педіатрів, неврологи схильні насторожено ставитися до вакцинації дітей з неврологічними проблемами через острах посилити перебіг патології в поствакцинальном періоді. Це не правильно, так як інфекція, від якої проводиться щеплення, набагато більш небезпечна для дитини з ураженням нервової системи. Наприклад, коклюш у таких дітей, особливо у віці до року може викликати важкі ураження мозку, судоми та інше. На жаль, іноді про поразку нервової системи починають думати вже після щеплення, яка спровокувала тимчасові погіршення в роботі цієї системи. Тому основним засобом попередження поствакцинальних ускладнень з боку нервової системи є своєчасне виявлення неврологічної патології у новонародженого, її лікування та проведення щеплень на тлі медикаментозної терапії або після її закінчення. Які медикаментозні засоби звичайно застосовують при підготовці до імунізації дітей з неврологічними проблемами? Дітям з підвищеним внутрічерепним тиском і гідроцефальним синдромом, призначають сечогінні засоби (в тому числі трави), препарати, що покращують кровообіг і обмін речовин у мозковій тканині. Курси терапії повторюють 2-3 рази на рік, в ці ж періоди може бути проведена імунізація дитини. Якщо щеплення роблять після завершення лікування, то бажано в момент імунізації знову провести короткий курс раніше застосовувалися засобів (сечогінних, заспокійливих і т.п.). Якщо у дитини були судоми, викликані підвищеною температурою, щеплення можна проводити не раніше, ніж через 1 місяць після нападу. До і після щеплення призначають протисудомні, і іноді сечогінні ліки. Дітям, які перенесли судоми, причиною яких була температура вище 38,0 градусів С, у подальшому можна робити всі щеплення. Якщо судоми були на тлі температури менш 38,0 градусів С, то не вводять кашлюку вакцину, що входить до складу комплексної вакцини проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Решта вакцини можуть бути використані. Всім дітям, раніше мали судоми і схильним до них, після щеплення призначають і жарознижуючі препарати, так як вакцини можуть викликати високу температуру і знову провокувати судоми.За наявності у дитини епілепсії, вакцинація також здійснюється не раніше, ніж через 1 місяць після нападу, без вакцини кашлюку, на тлі протисудомної терапії. При важких формах епілепсії питання про щеплення вирішується індивідуально з лікарем невропатологом. Діти з непрогресуюче ураженнями нервової системи (хромосомні, генетичні захворювання, вроджені аномалії розвитку, дитячий церебральний параліч тощо), психічними захворюваннями поза гострого періоду, з розумовою відсталістю і перенесли запальні захворювання нервової системи не мають протипоказань до щеплень. Їх вакцинують з використанням симптоматичної (застосовується при лікуванні конкретного захворювання) терапії або не призначають ліків зовсім.

Щеплення та алергічні захворювання.

Досить частою патологією на першому році життя і в більш старшому віці є алергічні захворювання: харчова алергія, бронхіальна астма тощо. Щеплення в такому разі проводять не раніше 1 місяця після завершення загострення. Основними принципами профілактики ускладнень після вакцинації у цієї групи дітей є - режим харчування (особливо для дітей з харчовою алергією), що виключає введення нових продуктів за 5-7 днів до і після щеплення. На нову їжу у них може бути алергічна реакція, яку батьки і лікар помилково будуть трактувати як реакцію на вакцину. Так само виключаються алергени, на які дитина свідомо дає алергічні реакції. Наприклад, дитину з алергією на пилок будь-якого рослини не прищеплюють, коли воно цвіте. До і після щеплення можуть бути призначені протиалергічні препарати, препарати, що містять біфідо-і лактобактерії. Вони благотворно впливають на мікрофлору кишечника, так як при алергічних захворюваннях часто відбувається її порушення. Дітям з бронхіальною астмою, постійно отримують інгаляційні препарати, в тому числі і гормональні, це лікування не скасовується, а продовжується.

Вакцинація часто хворіючих дітей.

При імунізації дітей, які страждають частими респіраторними захворюваннями, хронічними захворюваннями ЛОР - органів (вуха, гортань, ніс), повторними бронхітами, пневмоніями, найбільш частою проблемою є розвиток респіраторних та інших інфекцій в поствакцинальном періоді.Привертають до виникнення частих захворювань особливості імунної системи дитини. Не у всіх дітей в один час "дозрівають" імунні реакції, тому одні є більш, а інші - менш сприйнятливими до інфекцій. Сприяє захворювань і стресова ситуація, наприклад, коли дитина не комфортно себе почуває в дитячому закладі і перебуває в стані хронічного стресу. У якійсь мірі до стресу можна віднести і щеплення. Для профілактики таких захворювань до і після вакцинації призначають загальнозміцнюючі засоби (вітаміни, рослинні і гомеопатичні засоби) або противірусні препарати, виготовлені на основі крові людини (ІНТЕРФЕРОН) або синтетичний інтерферон (ВІФЕРОН) і пр., а також, препарати, здатні моделювати імунітет (Рибомуніл, Поліоксидонію та ін.)

Як готують до щеплення старших дошкільників з хронічними захворюваннями?

У більш старших дітей після щеплення можуть загостритися вже діагностовані хронічні захворювання ендокринної системи, сполучної тканини, крові та кровотворних органів, нирок, печінки, серця та ін Основний принцип імунізації таких дітей - щепити не раніше, ніж через 1 місяць після закінчення загострення і здійснювати профілактику загострень після щеплення. Дітям з хронічними захворюваннями проводять мінімальне лабораторне обстеження (наприклад, аналізи сечі при хворобах нирок). Якщо аналізи в нормі, то дитину прищеплюють на тлі протирецидивної терапії, яку призначають за 3-5 днів до і на 7-14 днів після щеплення. Рекомендується провести контрольні лабораторні обстеження через 7, 14 і 30 днів після щеплення (аналізи сечі, крові та ін). Таке обстеження дозволяє бути впевненим у достатності медикаментозної терапії, яку отримала дитина в момент щеплень. Якщо в аналізах виявляються зміни, характерні для загострення хронічного захворювання, то наступні щеплення проводять після нормалізації стану на тлі більш інтенсивного лікування. Ось така непроста послідовність комбінацій потрібно для щеплення завідомо нездорового малюка. Але все ж таки слід пам'ятати про те, що інфекція, в плані загострення хронічного захворювання багато небезпечніше, ніж можливість мінімальних, вкрай рідко зустрічаються, контрольованих загострень при вакцинації. Крім того, дітям з будь-якими хронічними захворюваннями рекомендується проводити додаткові щеплення (крім планових) проти гемофільної інфекції типу В, менінгококової, пневмококової інфекцій, грипу.Після щеплення, і в наступні дні, батькам слід звертати увагу на стан дитини. Перші три дні рекомендується вимірювати температуру, особливо після щеплення проти коклюшу, дифтерії та правця (АКДП, Тетракок). Якщо стан не змінилося і не погіршилося, тобто малюк веселий, бадьорий, у нього хороший апетит, спокійний сон і пр., то його режим життя змінювати не потрібно. Продовжуйте як звичайно, годувати, купати дитину, гуляти з нею. Єдине - слід обмежити спілкування з людьми, і дітьми,які кашляють, щоб дитина не мала шансів заразитися. З цієї ж точки зору не бажано подорожувати з дитиною відразу після щеплення. Якщо батькам необхідно кудись їхати з малюком, слід подумати про щеплення заздалегідь, за 1-2 тижні до від'їзду. За цей час встигнуть виробитися антитіла на введену вакцину і встигнуть проявитися небажані ефекти від щеплення, якщо їм судилося бути. У дорозі або в чужому місті може виявитися складніше надати медичну допомогу дитині.

Що ж робити, якщо після щеплення підвищилася температура, погіршився загальний стан малюка?

Слід утриматися від купання та прогулянок. Повідомте про порушення стану дитини медичній сестрі, яка проводить патронаж після щеплення або лікаря. Дайте жарознижуючі засоби у віковому дозуванні: для дітей, які перенесли раніше судоми - відразу ж за будь-якої підвищеній температурі (навіть якщо це 37,1 градусів С), для інших - при температурі вище 38,5 градусів С. Своєчасне звернення до лікаря дозволить з'ясувати, з чим пов'язана температура - з звичайною реакцією на вакцину, випадковим захворюванням або з чим-небудь ще. Правильно поставлений діагноз - запорука безпеки подальшої вакцинації. Пам'ятайте, що в місці введення всіх вакцин може з'явитися почервоніння та ущільнення, які повинні пройти через 1-3 дні. Якщо ущільнення, почервоніння тримається довше 4 днів або його розміри більше 5-8 см, необхідно обов'язково проконсультуватися у лікаря.

Чи можна робити щеплення в спеціальному центрі?

Будь-яку дитину, а тим більше, що страждає яким-небудь захворюванням можна щепити в спеціалізованих центрах імунопрофілактики (філії таких центрів можуть існувати і в дільничних поліклініках), під спостереженням лікарів імунологів. Вони складуть індивідуальний графік щеплень, підберуть оптимальний тип вакцини для конкретного малюка і пр. Такі заходи дозволять звести до мінімуму ризик розвитку поствакцинальних ускладнень і створити ефективний захист організму від важких і небезпечних інфекцій.

Виняток з правил.

Відомо, що дітям під час гострого захворювання або загострення хронічного, планові щеплення не проводять. Вакцинацію відкладають до одужання або завершення загострення хронічного процесу. Однак, якщо виникає екстрена ситуація, коли потрібно прищепити нездорову дитину, це може бути зроблено (вакцинація за екстреним показанням). Наприклад, дитина хвора на ГРВІ, або у неї загострилося хронічне захворювання, і при цьому вона спілкувалася з хворим на дифтерію або її вкусила собака і т.д. У таких випадках протипоказаннями до вакцинації можна знехтувати, щоб по життєво важливим обставинам терміново прищепити дитину.

 


 

/Files/images/papka4/4т (1).gif

 

 

 

Дитячий масаж

 

/Files/images/tiger-1330339599.gif

Масаж корисний в будь-якому віці, а немовлятам він просто необхідний. Що може так природно виразити любов, як не ласкавий дотик? Поділіться своїм теплом з маленьким чоловічком і дайте йому відчути себе захищеним. Масажуючи немовляти, ви укріплюєте зв′язок між вами. Малюкам, як правило, подобається масаж, вони після нього краще сплять. Головне, про що потрібно пам’ятати, це обережність при поводженні з ще крихким тільцем.

Масаж немовлятам

Масажуючи немовляти, зосередьтесь на грудях і спині і застосовуйте лише легкі, пурхаючі дотики. У жодному випадку не масажуйте голову, тому що кісті голови ще дуже підатливі. Кращий час для масажу вашого малюка - кінець дня, перед купанням і сном. Якщо ви навіть дуже втомилися, повірте: варто вам почати, як відчуєте, що обидва розслабляєтеся.
Якщо малюк виражає незадоволеність, відразу ж припиніть. Масаж тільки тоді корисний, коли приносить задоволення вам обом.

Підготовка до масажу

Переконайтеся, що в кімнаті тепло, тому що малюки дуже чутливі до холоду. Постеліть пелюшку або м’який рушник. Якщо ви маєте намір використовувати масло, воно повинне бути заздалегідь зігріте. У Індії для масажу немовлят часто використовують суміш кокосового і кунжутного масел, але підійдуть, також мигдальне, абрикосове або масло з кісточок винограду.
У ідеалі масло повинне бути органічне і холодного віджимання.

Малюкам дуже подобається, коли їх обіймають, ласкаво погладжують. Такий близький контакт дуже важливий для розвитку дитини, оскільки укріплює зв′язок між ним і матір’ю.

Прийоми масажу для немовлят

Перш ніж почати власне масаж, поспілкуйтеся з малюком, пограйте. Дуже важливо зрозуміти, в якому він настрої.

  • Притисніть дитину до себе, щоб тепло вашого тіла, биття серця і ритм дихання заспокоїли його. Немовлятам подобається лежати на вашому м’якому тілі. Покладете одну руку на куприк, а іншою ніжно погладжуйте малюка по голові.
  • Легко перебираючи кінчиками пальців по спинці малюка спочатку вгору, потім вниз, ви викличете задоволений сміх. Найлегші дотики лоскочуть і стимулюють ніжну шкіру.
  • Здається, немовля ніколи не перестане цікавитися своїми пальчиками на руках і ногах. Скористайтеся цим і по черзі обертайте крихітні суглоби.
  • Немовлятам подобаються пасивні вправи, вони сприймають їх як гру. Скористайтеся цим, щоб попрацювати з суглобами на руках і ногах. Зігніть одне коліно, а потім випряміть ногу. Виконайте те ж саме з іншою ногою. Повторіть кілька разів.
  • Якщо малюк не виявляє незадоволеності, увітріть в його шкіру живильне масло. Легкі погладжування по спині, круги або навхрест, заспокоять малюка і стануть хорошим завершенням сеансу.

Масаж дітям молодшого віку

Для масажу дітей молодшого віку вам буде потрібно крісло вище. Можна також підкласти дитині подушки. Не забудьте про опору для ніг (підкладіть подушки). Будьте гнучкими і творчо підходьте до масажу маленьких дітей, знаходячи вірне рішення для виниклих проблем. Якщо, наприклад, дитина скаржиться на головний біль, запропонуєте масаж спини або плечей. Зазвичай досить 5-10 хвилин.
Стежте за реакцією дитини і не намагайтеся переконувати його в необхідності продовжити сеанс, якщо йому не сидиться на місці або він погано себе відчуває. Закінчивши масажувати дитину будь-якого віку, встаньте позаду нього, покладіть обидві руки йому на плечі, пальцями вперед, і попросіть зробити глибокий вдих, а потім видих. На другому видиху м’яко натисніть на плечі і відразу ж відпустіть. Цей простий прийом дозволяє "заземлити” енергію дитини і зняти напругу, що залишилася.

Масаж голови можна робити дітям починаючи з трирічного віку. Рухи повинні бути легкими, короткими і приємними.

 

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/gde_soderzhitsya5.jpg

 

 

 

 

 

 

/Files/images/korisni_vitamini.jpg

/Files/images/vitamin_.gif